Суд у Києві відмовився розглядати позов російського мільярдера проти націоналізації ПриватБанку

22 лютого 2023 року Господарський суд Києва відмовився розглядати позови 2 компаній проти ПриватБанку. Одна з них належить росіянину Володимиру Йоріху. Компанії приєдналися до судового процесу, ініційованого Shakoor Capital, але суд припинив розгляд їх вимог про визнання недійсним договору про придбання акцій (bail-in), укладеного у процесі націоналізації між ПриватБанком та компанією UK SPV.

Мова йде про компанії J.P. Morgan Securities plc та Pala Assets  (яка належить російському олігарху Володимиру Йоріху). Суд не став розглядати їхні позови. Також банк зауважує, що «маловідомому ФОПу» Дмитру Сазонову з Донецька було відмовлено в розгляді його клопотання про витребування у Банку Англії документів, пов’язаних з націоналізацією ПриватБанку. Вимоги Сазонова суперечать законодавству України та міжнародним договорам. Позов у справі № 910/17306/21 був поданий компанією Shakoor Capital Limited, до якої згодом доєднались компанії J.P. Morgan Securities plc та UBS AG, а також Pala Assets Holdings Limited й український ФОП Сазонов Д.В.

Даний позов був поданий проти ПриватБанку групою власників облігацій, серед яких є відомий міжнародний банк J.P. Morgan та компанія російського олігарха Pala Assets, після того, як у вересні 2022 р. Лондонський міжнародний арбітраж відхилив вимоги власників облігацій. Тоді рішення Лондонського арбітражу дозволило ПриватБанку заощадити понад 1 млрд дол. США на користь України та її народу. Розглядом справи в українському суді власники облігацій хочуть взяти реванш за рішення Лондонського арбітражу та все ж таки отримати гроші.

У своєму позові власники облігацій вимагають визнати недійсним договір про придбання акцій, укладений між ПриватБанком та UK SPV 20 грудня 2016 року, хоча жоден із позивачів не був стороною цього договору. За договором, зобов’язання ПриватБанку перед UK SPV були обміняні на акції додаткової емісії банку — під час виведення ПриватБанку з ринку за участю держави шляхом процедури «бейл-ін». Bail-in – це примусова конвертація депозитів власників акцій банку та пов’язаних із ними осіб у нові акції. Ця процедура використовується для того, щоб «оздоровити» неплатоспроможний банк. Передбачається, що після того, як банк буде фінансово оздоровлений, його акції виростуть в ціні, і акціонери зможуть забрати свої кошти.

ПриватБанк наприкінці 2016 року був визнаний неплатоспроможним, і всі активи його екс-керівників та пов’язаних з керівниками осіб були примусово конвертовані в нові акції. Що повинно було б зменшити суму, яку державі необхідно було вкласти в «ПриватБанк» задля забезпечення його фінансової стійкості та достатнього капіталу. Процедура «бейл-ін» становила важливу частину заходів, вжитих Україною для націоналізації ПриватБанку, а її законність була визнана Банком Англії та підтверджена рішенням Лондонського міжнародного арбітражного суду у 2021 році. Проте ані рішення Банку Англії, ані арбітражні рішення не стали перешкодою для ініціювання судової справи власниками облігацій в українському суді.

У ПриватБанку звертають увагу, що розгляд справи триває з 2021 року (позов поданий майже через 5 років після націоналізації ПриватБанку) і, скоріш за все, суттєво затягується, адже до апеляції була оскаржена попередня ухвала Господарського суду Києва, якою повернуто без розгляду позови компаній Concorde (Bermuda) Limited та Avalia Investments Limited. Всі позивачі представлені юристами однієї юридичної фірми, дії яких, на погляд представників ПриватБанку, не дозволяють поставити остаточну крапку у спорах щодо єврооблігацій ПриватБанку зі спливом більше 7 років. Водночас наступне засідання за цією справою відбудеться 8 березня 2023 року, де розглядатимуть клопотання ПриватБанку про залишення без розгляду позову UBS AG - швейцарського інвестиційного банку, одного з найбільших у світі.

Лондонський арбітраж визнав, що ПриватБанк не має жодних зобов’язань з виплати основної суми та процентів перед позивачами за кредитними договорами від 17 вересня 2010 року (на суму 200 млн дол. стосовно облігацій 2010 року) та 25 лютого 2013 року (на суму 175 млн дол. стосовно облігацій 2013 року). Тому ПриватБанк був звільнений від будь-яких зобов’язань зі сплати основної суми або будь-якої додаткової сплати процентів за будь-яким з 4 кредитів, щодо яких було проведено процедуру bail-in. Уряд України 18 грудня 2016 року, пославшись на пропозицію НБУ і колишніх акціонерів ПриватБанку Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова, ухвалив рішення про націоналізацію банку. Операція bail-in, яка була проведена під час націоналізації ПриватБанку в грудні 2016 року, передбачала фактично списання боргів банку перед низкою кредиторів (у т. ч. пов`язаними особами і держателями євробондів) загалом на 29,4 млрд грн.

[embed][/embed]

Що відомо про позивачів

Pala Assets заснована на острові Джерсі у 2006 році. Відповідно до публічних даних, вона також має філіал у Швейцарії у кантоні Цюг — Pala Assets Holdings Limited, St. Helier, Zweigniederlassung Zug. Відповідно до даних ЗМІ, Pala Assets є одним із інвестиційних фондів громадянина росії Володимира Йоріха. Іншим фондом Йоріха за данними ЗМІ є Pala Investments Limited. ЗМІ зазначають, що обидва фонди обслуговують активи самого Володимира Йоріха, які він отримав з продажу своєї частки у російському гірничному гіганті «Мечел». У 2007 році статки Володимира Йоріха оцінювалися у 1,3 млрд дол. Наразі бізнесмен займається інвестиціями по світу через власний фонд Pala Investment.

Дмитро Сазонов – український підприємець з Донецька. Наразі він зареєстрований у Києві. За даними аналітичної платформи Youcontrol, він очолює та є власником ТОВ «А-Трейдінг Груп», (надання в оренду легкового автотранспорту), ТОВ «А-Інвест Груп» (допоміжна діяльність у фінансових послугах), є спіівласником ТОВ «ПОСТАП» (торгівля автомобілями), донецького ТОВ «Обласне управління технічного огляду транспортних засобів». У 2016-2017 роках Дмитро Сазонов очолював державне підприємство «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікацїі та якості».

Дмитро Сазонов у 2010-2014 роках був депутатом міської ради Донецька від партії Сергія Тігіпка «Сильна Україна». Також він був головою міської парторганізації у Донецьку та заступником голови обласної організації. У 2008-2010 роках був співвласником ТОВ «Система адміністративних будівель» у Донецьку разом зі скандальним бізнесменом Владиславом Дрегером, який теж був пізніше донецьким партійцем «Сильної України».

У 2005-2012 роках Сазонов очолював ПАТ «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій» (ДОПАС). А ще Дрегер з Сазоновим засвітилися на плівках скандального екс-голови Конституційного суду України Олександра Тупицького, справа стосувалася заволодіння Зуївським енергомеханічним заводом на Донеччині. Сазонов був менеджером Дрегера на ряді підприємств. Детальніше про справу Тупицького – читайте тут, а як Дрегер намагався захопити автотранспортне підприємство у бізнесмена з Харкова ми описали тут. Журналісти видання NV знайшли також, що є повний тезка Дмитра Сазонова як приватний підприємець у російському місті Ростов-на-Дону, де він зареєстрований ще у 2016 році. Якщо це не збіг, то у бізнесмена одночасно і російський і український паспорти, що заборонено вітчизняним законодавством.

Нагадаємо, Мін’юст України подав позов про стягнення майна російського бізнесмена Євгена Гінера, відповідно його PINbank може стати державним. Яке майно Україна може отримати від забороненої Партії регіонів у Київській та Дніпропетровській областях – читайте тут. А як пов’язана з Коломойським фірма з Дніпра хоче уникнути сплати 2,9 млрд грн державному ПриватБанку – читайте тут.

Валерій Магланович