Врятувати річку Ірпінь: на Київщині створюють новий природний заказник

Ряд депутатів Київської обласної ради пропонують створити природоохоронну зону вздовж річки Ірпінь. Ідею вже підтримала Білогородська громада Бучанського району. Це допоможе врятувати річку від забудови та зберегти рідкісні тварини. Однак проти поки виступає мерія Ірпеня. Чому це важливо і які проблеми є у цієї ініціативи – читайте в Інформатор Гроші.

28 лютого на прес-конференції в Укрінформі депутат Київської обласної ради та голова комісії з питань екологічної політики Київської облради Роман Титикало зазначив, що є ідея створення заповідника (або природного заказника) «Ріка-Герой Ірпінь» з притоками й іншими річками, які знаходяться поруч. Він зазначив, що в Україні є загальна проблема з малими річками – вони міліють. Депутат нагадав, що завдяки річці Ірпеню та іншим малим річкам рік тому вдалося зупинити російський наступ на Київ.

«Шляхом підриву мостів вдалося його (ворога – Авт.) зупинити. Малі річки мають як культурне, екологічне, так і оборонне значення. Збереження цих річок є необхідною умовою збереження природи та людини як частини цієї природи», - підкреслив Роман Титикало.

«На даний момент дані документи будуть направлені до Київської обласної ради і розглянуті для прийняття рішення про створення об'єкта природно-заповідного фонду місцевого значення. Нам вдалося досягти цього елементу в межах Білогородської сільської громади, яка підтримала цю ініціативу. Якби інші громади, через які проходить річка, підтримали цю ініціативу, вдалося би зробити заповідною всю річку Ірпінь по всій її межі проходження. Роботи ще багато. І таких річок на території Київської області, які потребують захисту», - підкреслив голова екологічної комісії Київської обласної ради.

Раніше заплава Ірпеня була такою собі українською «амазонією» – з заростями очерету та різних болотних трав. Сама річка була ширше, на її берегах був чудовий золотий пісок, а Ірпінь – містом-санаторієм. Знаменитий своїм Будинком творчості письменників, а також численними дитячими таборами.

Директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко розповів, що, згідно водного і земельного кодексів 25 метрів з одного та іншого боку – це прибережно-захисні смуги, які повинні мати серйозне охоронне значення. Там не можна забудовувати, приватизовувати, розорювати. У держгеокадастрі активісти знайшли незаконно розпайовані ділянки на майже 20 км вздовж річки.

По словах еколога, у кримінальному та адміністративному кодексах немає статті, яка б регламентувала б реальне притягнення до відповідальності за порушення як природоохоронних зон, так і прибрежно-захисних смуг. Тому через таке законодавство, люди які розпаювали землю та будуть там щось будувати, не підлягають карі. «Якщо хочемо захистити річку та її смуги – треба створювати природно-заповідний фонд. Якщо порушуємо природо-заповідний фонд, у Кримінальному кодексі передбачено покарання до 3 років.», - каже Борейко.

Він зазначив, що під охорону береться фрагмент річки Ірпінь на всій території Білогородської ОТГ. Його загальна довжина 19,7 км, а площа – 198 га. За словами Борейка, Білогородська сільська рада вже погодила його створення.

Також він повідомив, що у Київського еколого-культурного центру були переговори з керівником Ірпінської міської ради – Олександром Маркушиним, але безрезультатні. «Тобто керівництво Ірпінської громади проти того, щоб їхня територія теж входила в цей заказник».  Зараз будемо працювати з іншими громадами, щоб заповідати річку та її притоки.

«Керівник не підтримав, хоча в Ірпені найбільш важка ситуація. Там ще до повномасштабної війни кілька забудовників залізли в заплаву річки. Якщо у Білгородській громаді таких порушень 20, то в Ірпені близько 50-ти, хоча територія міста менша. Якщо ми зараз річку не збережемо, то через 10 років ця заплава буде забудована. Ми будемо бачити Ірпінь як у Києві річку Либідь», - зауважив він.

Володимир Борейко пояснив, що згідно з митним і земельним кодексом 25 метрів з одного та іншого боку річки – це прибережні захисні смуги, які повинні мати серйозне охоронне значення – там не можна забудовувати, приватизовувати та розорювати земельні ділянки. Крім того, Борейко зауважив, що до лісового фонду водоохоронні зони взагалі не виносяться: «Тобто, якщо росте ліс, то лісгосп просто може його вирубати на 15 чи 20 метрів від межі річки. Тому створення природно-заповідних об’єктів дуже потрібні», - наголосив він.

За словами Борейка, нищити річку Ірпінь почали ще десь у 1970-х роках. Якомусь радянському діячеві спало на голову всю заплаву осушити, розорати і засіяти. Незважаючи на те, що чорнозему там немає – суцільні пісок і торф’яники. Та ще й випрямили річище (русло) річки, щоб збільшити площу тієї меліорації. Через кілька років стало зрозумілим, що вирощувати там будь-що – просто неможливо. Відтоді, щороку, у спекотні літні дні саме звідти накривав Київ сірий задушливий смог – горіли торф’яники. А ще у 1970-х роках «зробили» Київське море. Водна поверхня річки Ірпінь тепер знаходиться нижче рівня водосховища на 6-8 метрів, залежно від сезону. Тому води Ірпеня доводиться перекачувати насосами, щоб скинути до Київського водосховища. Знищення лісів, які затримують вологу, призводить до обміління річок. Вздовж річки Ірпінь лісів наразі практично не залишилося. І у планах забудовників було взятися ще й за заплаву річки, тоді там виросли б чергові житлові комплекси, а на саму річку-рятівницю Києва очікувала б доля доживати свій вік у бетонній трубі колектору.

Депутат Білогородської сільської ради Бучанського району та голова екологічної комісії Роман Іваненко зазначив, що під час дослідження річки Ірпінь та її притоків Бобриці й Тростинки у 2022 році були знайдені червонокнижні види рослин та тварин. Загалом було досліджень близько 20 км річних екосистем:

«На жаль, ще у 2010-2012 роках районна влада розпаювала землі в заплавах Ірпеня. Там зараз особисті селянські господарства. Ніхто там меж зони у 25 метрів не притримується. Сіють ріпак, кукурудзу, льон, використовують хімічні речовини. На землях ОСГ ставлять присадибні будинки. Таким чином відбувається засмічення і знищення території. Єдиним варіантом це зупинити є термінове створення об'єкта природно-заповідного фонду на максимальній території», - наголосив Роман Іваненко.

При цьому депутатка Ірпінської міської ради Тамара Буренко виступає за розширення природного заказника «Ріка-Герой Ірпінь» і на місто Ірпінь та буде переконувати у цьому колег по раді. Вона звернула увага, що річка має дуже надзвичайне значення в частині адаптації до змін клімату. Від того, як громади оберігають річку, залежить, якою водою вон будуть користуватися і чи комфортно буде жити на територіях неподалік річки. На думку Тамари Буренко, річку потрібно захищати від початку і до впаду у ріку Дніпро. У 2020 році у міській раді Ірпеня депутати прийняли місцеву програму «Захист річки Ірпінь», втім, на думку депутатки, ця програма наразі не виконується.

Нагадуємо, у Києві активістам вдалося виграти суд та повернути "Троєщинські луки" громаді, які хотіли забудувати приватні підприємці.

[embed][/embed]

Дмитро Чернишов