Информатор Деньги

Политика

Як депутати від ОПЗЖ у Дніпрі Гуфман та Степанян допомогли ворогу України

Зараз у Верховній Раді планують позбавити мандатів ще 4 народних депутатів від ОПЗЖ за російське громадянство. Україна очищається від тих, хто привів її до війни. Натомість потрібно звернути увагу і на діяльність представників ОПЗЖ на місцях і ще задовго до початку повномасштабної війни. Мова піде про приватизацію майна стратегічного для оборони держави Трубного інституту у Дніпрі, яким встигла покерувати наближена до голови обласного ОПЗЖ Геннадія Гуфмана депутатка Олена Стєпанян.

Зараз активісти створили петицію до Володимира Зеленського, в якій закликають позбавити мандатів всіх депутатів Верховної Ради України та місцевих рад, обраних від політичної партії «Опозиційна платформа — За життя». Наразі її підписали 37 159 громадян. У той час голова партії, кум путіна Віктор Медведчук нещодавно у росії видав статтю, де наголосив на «переслідуванні опозиції», до якої він відносить свою партію.

Чимало голосів партія «ОПЗЖ» отримала на місцевих виборах у Дніпропетровській області у 2020 році. Її депутати у Дніпрі продовжують працювати у повному складі. А очільник регіональної партійної організації Геннадій Гуфман донедавна працював першим заступником голови Дніпропетровської обласної ради та отримував за це зарплату з бюджету протягом 2 років.

Днями прогримів скандал з закупівлею харчів у Міноборони України за завищеними цінами. Втім, це не так сильно впливає на боєздатність армії. А от нестача виробництва техніки військового призначення та боєприпасів в армії є причиною відступу з окремих ділянок фронту. І Трубний інститут, про який піде мова, саме був важливим для оборонної галузі.

Зазначений інститут був єдиним на території України підприємством, яке займалося виробництвом стволів реактивних систем залпового вогню “Град”, “Смерч”, “Ураган” (ці типи РСЗВ використовуються українською армією), систем охолодження головок самонаведення ракет, устаткування для АЕС, труб тощо. Таке підприємство не підлягає приватизації, не може бути відчужено, вилучено, передано до статутного капіталу господарських організацій; щодо нього не можуть відбуватися дії, наслідком яких може стати відчуження майна підприємства. За даними прокуратури, у 2012 році чиновники підписали документи, якими фактично вилучили корпуси інституту з переліку майна підприємства. Це дозволило їх приватизувати. У результаті держава зазнала мільйонних збитків.

Ця історія трапилася ще понад 10 років тому. У 2012 році Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади (НДТІ) під виглядом соціальної інфраструктури безкоштовно передав два виробничих приміщення у центрі міста (площа — 7 тисяч квадратних метрів) на баланс міської ради тоді ще Дніпропетровська. Нерухомість вартувала понад 60 мільйонів гривень. Тоді інститут очолював Сергій Горгуль (до речі, переховується від слідства з 2016 року, за деякими даними — у росії). У лютому 2023 року Горгуль має з’явитися на судовому засіданні у справі щодо завдання збитків підприємству. На цій оборудці підприємство втратило 5 мільйонів доларів.

У 2015 році міська рада Дніпропетровська продала ці приміщення у 10 разів дешевше — за 5,36 млн грн. За це проголосували депутати, проєкт рішення до цього розглядався на депутатських комісіях. При цьому, як стверджував у 2018 році на той момент Генеральний прокурор України Юрій Луценко, в результаті приватизації були порізані та розпродані виробничі верстати попри те, що дане устаткування було стратегічно важливим. 

У прокуратурі називали прізвища причетних до “приватизації” корпусів інституту посадовців.  Серед можливих винуватців прокурори казали про таких діячів: Геннадій Гуфман (екс-голова комісії з питань комунальної власності у міській раді), Анатолій Крупський (екс-віце-мер), Володимир Медведук (екс-заступник мера), Віталій Момот (екс-голова депутатської комісії з ЖКГ). А після Гуфмана комісію з питань комунальної власності очолив Сергій Горгуль, який теж був депутатом від Партії регіонів у міській раді скликання 2010-2015 років. Зазначимо, що надалі Гуфману офіційно не висували звинувачення у правопорушенні. Відповідно до Конституції України, у такому разі особа не вважається винною, а лише якщо її провину доведуть у суді.


Як виявилося, договір з продажу частини майна Трубного інститут підписував директор департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міськради Олександр Величко, а завірила угоди нотаріус Яна Гуфман – дружина Геннадія Гуфмана. У липні 2016 року ТОВ “Інвестдніпро”, якому частково і продали нерухомість НДТІ у 2015 році, зареєстрували на ізраїльську компанію “Zenter Development And Investments Ltd”. Співзасновником “Інвестдніпро” був Євген Ліфшиць — бізнес-партнер Геннадія Гуфмана. Після цього майно продали іншій фірмі Ліфшиця — ТОВ “Терра сервіс плюс”, а потім в іпотеку Вікторії Чорній.

Звичайно, що у 2013 році місцеві чиновники та депутати не могли передбачити, що Україні доведеться воювати з росією. А робота Трубного інституту є вкрай важливою. При цьому варто розуміти, що ціна питання – понад 2 га землі у центрі міста. У разі банкрутства державного підприємства, ця земля і все, що на ній є, буде віддана тим, хто видасть необхідні для порятунку підприємства гроші. А бізнесу була б дуже цікава недорога нерухомість у центрі.

Ще з цікавого: у 2015 році у міській раді зникли документи про приватизацію приміщень Трубного інституту та ще 94 об’єктів комунального майна протягом 2010-2015 років. Це завадило правоохоронцям розібратися з усіма схемами продажу нерухомості, яка належала місту. У пропажі документів звинуватили екс-заступника начальника управління корпоративних прав департаменту корпоративних прав та правового забезпечення міської ради Сергія Нікітіна. Тоді він пояснював це тим, що відвіз документи у прокуратуру. Пізніше Нікітін очолить партію “ОПЗЖ” у Дніпрі й навіть буде висуватися кандидатом у мери міста у 2020 році.

Депутатка міської ради Олена Стєпанян під час реалізації даної операції з нерухомістю стратегічного державного підприємства працювала у Трубному інституті заступницею директора (з 2011 року). У 2014-2015 роках виконувала обов’язки директора Трубного інституту. Хоча вона й не має відношення до відчуження нерухомості, але у той час працювала на підприємстві. У 2016 році намагалася очолити підприємство без статусу в.о., але невдало. Як стверджував у 2016 році нинішній керівник Трубного інститут Радомир Король, Олена Стєпанян, як в. о. директора підприємства, нічого не робила, щоб повернути назад майно підприємства та не інформувала робітників про те, що Трубний інститут більше не є власником приміщень. 

У 2015 році Олена Стєпанян стала депутаткою міської ради від Опозиційного блоку, а у 2017 році — приєдналася до фракції “За Життя”, у 2018 році очолила районну парторганізацію у Шевченківському районі, а у 2020 році — переобралася депутаткою міської ради від ОПЗЖ. А ще Олена Стєпанян очолює Благодійний фонд Геннадія Гуфмана з 2019 року.

Олена Стєпанян (друга зліва) та Геннадій Гуфман (другий справа)

З 2016 року міська рада разом з керівництвом трубного інституту почали процедуру повернення нерухомості. Однак дорогоцінний час та значні кошти були втрачено. А винні не понесли покарання, натомість частина з них і надалі у депутатських кріслах продовжують вирішувати долі мешканців Дніпропетровської області.

Іван Серпухов

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Copyright © 2007-2018 Информатор - Региональное интернет-издание.
При полном или частичном использовании материалов сайта ссылка
на сайт интернет издания dengi.informator.ua как источник информации обязательна.

Наверх

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: