Верховний Суд не повернув садибу Терещенків громаді Києва: як просувається справа

Верховний Суд не повернув садибу Терещенків громаді Києва: як просувається справа

Принаймні поки що. Особняк на бульварі Тараса Шевченка у Києві, пам’ятка архітектури кінця 19 століття вже років 15 потроху розвалюється. Ще на початку 20 сторіччя будівля належала родині меценатів Терещенків. У 2008 році Київрада продала будинок фірмі з орбіти Ігоря Коломойського. За весь цей час  не була проведена реставрація, хоча це передбачав конкурс. З 2021 року прокуратура намагається повернути садибу у власність міста Києва.

13 грудня відбулося засідання Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. На ньому розглядали питання повернення садиби Терещенків територіальній громаді Києва. Багато пересічних киян прийшли підтримати громаду міста та захистити пам'ятку архітектури. Однак цього разу власник будівлі, який не хоче з нею попрощатися, приніс дуже багато документів. Засідання перенесли на 17 січня 2023 року.

За часів незалежності України у будівлі на бульварі Тараса Шевченка, 15 (в особняку та флігелі) знаходилися різні установи. Пізніше її звільнили. У 2004 році Київська міська державна адміністрація вирішила провести інвестиційний конкурс, а новий власник мав би відреставрувати садибу Терещенків. Спочатку у конкурсі перемогла «Укрнафта» (основним бенефіціаром якої був Ігор Коломойський), однак та передала права на володіння будівлею іншому учаснику конкурсу – ПрАТ «Центрелеватормлинбуд». Що цікаво, цю фірму на конкурс не допустили.

У 2008 році будівля перейшла остаточно до «Центрелеватормлинбуду». За пам’ятку історії сплатили трохи більше за 11 млн грн. Однак з того часу її не реставрували, хоча це передбачав інвестиційний конкурс. За оцінкою фахівців, будівля в незадовільному стані, місцями аварійна. На стінах можна помітити тріщини. Підприємство вже отримувало припис за неукладення охоронного документу та через стан будівлі.

За даними аналітичної платформи Youcontrol, ПрАТ «Центрелеватормлинбуд» відноситься до групи «Приват». До жовтня 2021 року одним зі співвласників будівлі був Тимур Міндіч – бізнес-партнер Ігоря Коломойського. А зараз кінцевою власницею підприємства вказана Оксана Палиця – екс-дружина народного депутата Ігоря Палиці. Ігор Палиця – близький соратник та у минулому бізнес-партнер Ігоря Коломойського, очолював «Укрнафту» (2003-2007), був керівником Одеської ОДА (2014-2015) та Волинської обласної ради (2015-2019), народним депутатом України у Верховній Раді (2007-2014, з 2019 року по цей день), зараз очолює партію «За Майбутнє», яку пов’язують з Ігорем Коломойським.

Погіршувало стан будівлі те, що поруч з нею велася забудова. Так, у 2007-2013 роках поруч звели готель Hilton. А у 2017 році поруч з садибою Терещенків почали будувати 17-поверховий готельно-офісний комплекс Leonis. Будівля перевищила б допустиму висоту, дозволену в історичному центрі столиці. При цьому забудовник «Інтегралбуд» був готовий виділити 3-5 млн грн на реконструкцію садиби Терещенків. На щастя, стараннями активістів його будівництво припинили. Але, вірогідно, не назавжди. Втім, подальше будівництво поруч з історичною пам’яткою, у якій жила родина Терещенків, може загрожувати існуванню старовинної будівлі.

«Садиба Терещенків у вкрай незадовільному стані. Стіни почали вже рушитися на очах, я думаю, що зараз будинок уже в аварійному стані. І звісно, що будь-які будівельні роботи по сусідству, я вже не кажу про спорудження величезної багатоповерхівки з підземним паркінгом, просто стіна біля стіни – звісно, що це повністю зруйнує цю будівлю», – зазначила громадська діячка Олена Єскіна-Терещенко.

Верховний Суд не повернув садибу Терещенків громаді Києва: як просувається справа 1

Занедбана будівля садиби родини Терещенків
Занедбана будівля садиби родини Терещенків

У 2021 році столична прокуратура подала позов про повернення будівлі у власність міста Києва. Примітно, що такий крок не ініціювали департаменти КМДА або депутати Київради. Прокурори вимагають розірвати інвестиційний договір, забрати у власника будівлю разом із прибудовами та віддати місту. У липні 2021 року відбулися два підготовчі судові засідання в цій справі. На першому засіданні позивачем виступала міська прокуратура, на друге прийшли представники Київради та департаменту комунальної власності КМДА, які підтримали позов.

Верховний Суд не повернув садибу Терещенків громаді Києва: як просувається справа 3

6 грудня 2021 року Господарський суд Києва відмовив прокуратурі в задоволенні її позову. Правоохоронці підготували апеляційну скаргу, але 20 липня 2022 року Північний апеляційний господарський суд залишив її без задоволення. Останнє судове засідання по цій справі у Касаційному господарському суді відбулося 29 листопада 2022 року. На ньому не було представників КМДА. На судовому засіданні представники інвестора ПрАТ «Центрелеватормлинбуд» стверджували, що весь цей час опікувалися станом будівлі, але постійно хтось заважав її відреставрувати.

У 2020 році департамент охорони культурної спадщини КМДА погодив для садиби Терещенків проєкт «реставрації з пристосуванням під офісні приміщення». Його розробила майстерня Юрія Лосицького, яка займалася відновленням і реставрацією багатьох пам’яток в Україні, зокрема відбудувала в 1990-х роках Михайлівський собор, зруйнований за радянської влади. Однак захисники садиби Терещенків цей проєкт не схвалюють, адже він передбачає втручання в будівлю, яка є пам’яткою архітектури.

Чим відома будівля родини Терещенків

Садиба Терещенків є пам’яткою архітектури місцевого значення. Вона побудована у 1874 році на замовлення поміщиці Фелісії Модзелевської. Автором проєкту називають архітектора Адрія-Фердинанда Краусса. Але справжнім архітектором може бути Володимир Якунін – випускник Академії мистецтв у Петербурзі. У 1879 році після смерті чоловіка Модзилевська продавала будинок з ділянкою Івану Терещенку – сину цукрозаводчика Ніколи Терещенка. У 1882 році він розширив особняк уздовж вулиці Тимофіївської (нині Михайла Коцюбинського) та звів біля нього двоповерховий флігель, де розмістилися помешкання слуг і стайні.

У 1903 році Іван Терещенко помер, будівлю успадкували його дружина Єлизавета та син Михайло. У грудні 1917 року у будівлі розмістилося Міністерство шляхів Української народної республіки (УНР). При цьому власникам платили за оренду. У 1918 році у цій будівлі обирали Директорію УНР.

З захопленням влади більшовиками будівля була націоналізована. Там влаштували квартири та контори. Певний час у будівлі проживали радянські військові. Причому після встановлення радянської влади садиба Терещенків належала громаді Києва. У 1970-ті роки у будівлі та флігелі провели капітальний ремонт і перепланування. Від інтер’єрів залишили лише стіни та сходи, дерев’яні перекриття замінили на залізобетонні. Після ремонту колишню будівлю родини Терещенків зайняв відділ віз і реєстрації Управління внутрішніх справ. У 1986 році виконком народних депутатів Київської міської ради визнав садибу Терещенків пам’ятником архітектури місцевого значення.

Після розпаду СРСР у будівлі розміщувалися підрозділи Державної міграційної служби України. До кінця 2007 року садиба була на балансі КП «Київжитлоспецексплуатація», яке здавало її в оренду. З 2008 року від переходу до нових приватних власників будівля фактично не використовується, а власники планують її переробити під офісний центр. Чим відома родина Терещенків та який її внесок у розвиток культури України – читайте тут.

Нагадаємо, війна зменшує кількість історичних пам’яток у місті. Тому активні громадяни мають бути небайдужими та долучитися до збереження культурної спадщини. Наприклад, зведений 105 років тому житловий будинок на вул. Жилянській, 116-А був частково зруйнований від атаки росіян 17 жовтня 2022 року. Кияни просили у столичної влади відновити будинок, але його демонтують, а на його місці може з’явитися багатоповерхівка у майбутньому.

ФОТО – The Village

Дмитро Чернишов

Ми використовуємо файли cookie, щоб забезпечити належну роботу сайту, а вміст та реклама відповідали Вашим інтересам.