Чому Україна гальмує з санкціями проти росіян і що буде з «Альфа-Банком»

Україна вимагає від країн заходу карати росіян санкціями за війну в Україні, хоча сама не поспішає накладати обмеження на політичних союзників путіна. Яскравий приклад – «Альфа груп». Її представники - Михайло Фрідман та Петро Авен стали мішенню ЄС та Великої Британії. Проте в Україні їх банк працює під час війни і пропонує допомогу у відновленні країни. Але РНБО може ухвалити рішення щодо санкцій проти власників банку. 

На одній з останніх нарад щодо санкцій президент Володимир Зеленський був не в доброму гуморі і не приховував обурення. Нібито, це було пов’язано з тим, що поки західний світ накладає санкції на російських олігархів та військових злочинців, Україна генерує білий шум та відмовки. Про це пише видання «Економічна правда».

На кінець червня цього року загальна кількість підсанкційних фізичних осіб у списках США, Великобританії, Канади, Австралії, Японії та ЄС складала майже 1500. А компаній, на які були накладені обмеження, було понад 650. Такі дані наводили аналітики центру R&D YouControl.

При цьому, обмежувальні заходи з української сторони накладалися повільно. Лише у травні Зеленський ввів в дію два рішення РНБО (укази № 362 та №363). Тоді санкції були накладені на російського підприємця Володимира Євтушенкова та генерального директора «Росатому» Олексія Ліхачова. Також до переліку потрапили чотири російські компанії.

Наступного разу – на початку червня президент двома указами (№400 та №401) ввів в дію інші рішення Ради нацбезпеки щодо санкцій. Перший указ стосувався обмежень щодо 35 осіб, включно з путіним, шойгу та лавровим. Другий – проти 236 вищих закладів освіти рф та їхніх очільників. Вже у вересні санкції були накладені проти 606 росіян з керівництва рф.

Чому Україна тягне з санкціями

Процес накладання санкцій доволі довгий. Спочатку голова держави, уряд, Національний банк, СБУ чи парламент пропонують, кого треба включити у санкційні списки. На ці пропозиції дивиться Рада нацбезпеки і затверджує. Далі список направляють президенту, який має ввести санкції своїм указом.

Як з’ясували журналісти «Економічної правди», Рада нацбезпеки справно голосувала за санкції, проте їх затвердження зупинилося на Офісі президента. Конкретніше – списки потрапили до юриста Андрія Смирнова і не пішли далі. Як він пояснив журналістам, списки потрібно було доопрацювати. Кілька місяців.

«Були помилки в анкетних даних і транслітерації, неточності в установочних даних щодо юридичних і фізичних осіб, пропущені слова і речення. Робиться це умисно чи ні, доведеться ще розбиратися, але ми маємо давати на підпис ідеальний з юридичної точки зору документ», – запевнив Смирнов.

В Офісі президента також пояснили, що конфіскувати активи можна з травня, коли вступив в силу закон «Про санкції». А рішення, які були прийняті до того, потрібно було б переголосовувати. Крім того, тільки наприкінці серпня була створена Міжвідомча робоча група з питань санкцій. Її головна задача – перевіряти, чи обґрунтовані обмеження. Але всі ці пояснення не виправдовують того факту, що покаранням політичних союзників путіна Україна зайнялася доволі пізно.

Чому Альфа-Груп не чіпають

В травні Рада нацбезпеки вирішила націоналізувати «дочок» російських Сбєрбанку та ВЕБ.РФ. Мова йде про Промінвестбанк та «Міжнародний резервний банк». Проте, українській «Альфа-Банк» досі працює. Це пов’язано з тим, що у березні Нацбанк оновив список системно важливих банків. До них увійшов і «АЛЬФА-БАНК». Такий список складається щороку.

Чому ж тоді міжнародні санкції проти російського «Альфа-Банку» не стосуються українського? Відповідь проста: це окрема компанія, яка веде законний бізнес в Україні. Єдине, що зробив регулятор – це заборонив використовувати право голосу Фрідману та Авену як акціонерам української «дочки».

Проте, все ще може змінитися. У парламенті зареєстровано законопроєкт №8069, який може «вивести з ринку системно важливий банк в умовах воєнного стану». Тобто, націоналізувати як ПриватБанк. Цю ініціативу поки що не розглядали навіть у комітетах.

1 мільярд доларів в обмін на зняття санкцій

Про те, що український «Альфа-Банк» не хотів мати нічого спільного з країною-агресоркою його акціонер Михайло Фрідман, напевно, знає. Розуміючи це, він пропонував перевести 1 мільярд доларів в українську філію на відновлення. Але цей вчинок не з великої любові до своєї батьківщини, адже він народився у Львові, а щоб скасувати санкції і не втратити гроші. Через обмеження Великої Британії, де зараз мешкає бізнесмен, йому не вистачає на звичне життя.

Про те, що Фрідман пропонує перевести 1 мільярд доларів зі своїх особистих статків написав The Wall Street Journal. За словами голови наглядової ради «Альфа-Банк-Україна» Романа Шпека, ці гроші будуть використані для фінансування важливих проектів в Україні, пов’язаних з інфраструктурою, охороною здоров’я, продовольчою та енергетичною безпекою.

«Банк хотів би, як один із найбільших приватних банків в Україні, системних банків, бути активним гравцем у відновленні української економіки після війни», — сказав Роман Шпек. До речі, він – колишній міністр економіки України та міністр Кабміну з питань роздержавлення власності.

Передача будь-яких активів Фрідмана в його банку потребуватиме схвалення від США, тому що ця установа потрапила до американського «чорного списку». Але якщо український банк виведуть з ринку, то питання «прощення» з української сторони відпаде саме по собі. Хоча Шпек запевняє, що про «купівлю індульгенції» не йдеться. Проте, скільки за це заплатить Україна через Фонд гарантування вкладів – питання відкрите. Тому що за новими правилами повертати вклади під час війни потрібно у повному обсязі.

Ірина Логуш