Нардеп Дмитро Кисилевський розповів про діяльність на окрузі під час війни, нові закони, та ідеї щодо економічного відновлення країни

Народний депутат від Дніпра Дмитро Кисилевський в ефірі радіо Інформатор FM розповів про обов’язки депутатів під час війни, про нові Закони, які сприятимуть відновленню української промисловості після війни і чому відродження переробної промисловості повинно стати центральною ідеєю економічного розвитку.

Під час війни депутат зобов’язаний звітувати про свою діяльність

Минуло більше півроку повномасштабної війни в Україні. Що робили впродовж цього часу народні депутати, які представляють виборчі округи Дніпра у Верховній Раді України? Чи працювали в парламенті, підтримували звʼязок зі своїми виборцями, допомагали війську і переселенцям? Ці питання час від часу виникають у соцмережах і викликають різноманітні домисли. Люди хочуть знати правду. І це правильно, вважає  Дмитро Кисилевський - депутати зобов’язані звітувати і під час війни.

«Ті люди, які мене обрали – вони ті самі , вони так само в Дніпрі, більшість з них залишилися тут, нікуди не поїхали. Тому завдання, які стоять переді мною, як перед їх представником у Верховній Раді,  залишилися ті самі. Я вважаю, що депутат зобов’язаний звітувати. Завжди прошу усіх виборців цікавитися тим, чим займаються їх представники у владі. Тому що наступного разу треба бути голосувати за  когось і ви можете оцінити  - що зробив, що не зробив, що співпадає, що не співпадає, достойний, чи не достойний.  Тому звіти  це дуже  важливо.  Стосовно того, чим депутат зайнятий у військовий час.  Перші дні був у Києві, потім приїхав у Дніпро і почав з того, що ми збиралися з мешканцями Лівого берега, і я  розповідав до чого треба готуватися. Ми обговорювали те, що навчальних тривог  не буває. Те, що треба довіряти офіційним каналам інформації. Я розповідав, що Президент нікуди не поїхав з Києва, що він залишився, хоча йому пропонували евакуюватися. Що  всі на місці, що ніхто не збирається відступати і здаватися. Далі, були облаштування бомбосховищ, відкрилися шелтери для переселенців.  Моя приймальня працює, але в виїзному форматі. Якщо люди звертаються із бажанням зустрітися з народним депутатом, я  сам приїжджаю туди, де їм зручно і ми на місці обговорюємо проблеми».  

Гуманітарну допомогу треба закуповувати в українських виробників

Війна в Україні показала згуртованість громадянського суспільства. Люди об’єднали зусилля та спрямували роботу на допомогу армії та постраждалим від війни. Мешканці лівобережжя Дніпра теж активно включилися в роботу з відкриття шелтерів та волонтерства. Нагадаємо, що таке «шелтер» – це місце, де тимчасово проживають особи, які  постраждали від війни. Об’єднані громади, в які приїхала значна кількість евакуйованих осіб, потребують забезпечення цих притулків всім необхідним. При цьому,  Дмитро Кисилевський вважає, що гуманітарна допомога повинна складатися перш за все з українських продуктів та товарів. І закликав до цього благодійни Фонди.

«Я вдячний тим активним мешканцям Дніпра , які займаються волонтерством та прихистком переселенців і постраждалих. Щодо гуманітарки. Якщо якась організація має кошти і закупила, наприклад, в Румунії, макарони, борошно, масло  і привезла це в Україну – вони витратили, по-перше, зайві гроші на логістику. А по-друге, всі ці товари можна було купити в Україні, тим самим допомогти нам двічі.  Тому що одна справа, коли ти видав людині продуктовий набір, а інша – що якесь українське підприємство  виготовило це борошно,  цю олію, тобто дало роботу своїм громадянам.  Люди матимуть зарплату, вони  самі матимуть змогу  купити щось собі, підтримати  своїх близьких. Тому я дуже радів, коли деякі Фонди відгукнулися на це і перейшли на закупівлю товарів саме в Україні для тих, хто потребує допомогу.  Якщо є можливість вибрати між українським і імпортним товаром, зараз час  віддавати перевагу українському товару».

Закон про локалізацію буде розвивати  українську промисловість

14 липня в Україні набув чинності Закон про локалізацію в публічних закупівлях, ініціатором якого був Дмитро Кисилевський. Нагадаємо, що Закон ставить в приоритет саме національне виробництво і стосується державних закупівель машинобудівної продукції, зокрема залізничного  транспорту, міського транспорту, енергетичного машинобудування, комунальної техніки, ракетобудування.   

«Я дуже радий, що до війни ми встигли це прийняти. Тільки що ми говорили, щоб громадяни та благодійні організації купували українське для допомоги постраждалим від війни.  І держава так само  має робити. І ми змусили цим Законом і державу так робити, принаймні в якійсь частині товарів.  Коли держава купуватиме локомотив, сміттєвоз, чи якісь товари машинобудування, принаймні частка конкретного товару повинна бути  виготовлена в Україні.  Це знову ж таки про економічний патріотизм. Держава отримає не тільки сміттєвоз чи турбіну, а ще й дасть робочі місця  для громадян, отримає  податки, за які можна фінансувати  армію». 

Розвиток індустріальних парків - це додаткові інвестицій

В липні Президент України  підписав закони №5688 та №5689, які передбачають податкові та митні стимули для індустріальних парків, які Верховна Рада затвердила 21 червня. Згідно з ними, учасники індустріальних парків отримають ряд заходів державного стимулювання. Наприклад, переробна промисловість та науково-дослідна діяльність звільняються від сплати імпортного ПДВ та мита на обладнання в межах індустріального парку. Органи місцевого самоврядування зможуть встановлювати пільгові ставки податку на нерухомість та плати за землю. Яке це має значення в умовах війни? 

«Якщо ми будемо чекати перемоги, щоб прийняти закони, які  нам дозволять залучити інвестиції на відновлення, то ми втрачаємо час. Зараз, під час активної фази є велика кількість релокованих підприємств. Я був на заході України, я їх відвідував, я цікавився їх промисловим життям, як вони там відновлюють  виробничі лінії, як вони налаштовують обладнання. Ці підприємства потребують зараз стимулів , які у нас є в індустріальних парках. Кабмін вже прийняв частину підзаконних актів і вже зараз ті, хто перевіз своє підприємство і йому необхідно купити обладнання, можуть користуватися  пільгами. Промисловість – це робочі місця для українських громадян».

Відновлення переробної промисловості – центральна ідея післявоєнного відродження

Переробна промисловість – це фундамент і несучі стіни економіки, без яких неможливе будівництво інших елементів у вигляді сервісної чи IT-галузі. Тому створення потужної та конкурентної промисловості має бути одним з головних пріоритетів влади під час відбудови України, вважає Дмитро Кисилевський.  Він переконаний, що наразі наша країна опинилася в таких умовах, коли у нас просто не залишилося вибору, окрім як розбудовувати промисловість, поглиблюючи переробку. 

«Нам  треба і житло відбудовувати, і підприємства відроджувати, і  мости відновлювати, які зруйновані. Оскільки моя спеціалізація промисловість, я  взяв на себе ініціативу зробити план відновлення саме переробної промисловості.  Давайте пояснимо, що це таке. Зараз ми всі чуємо, що нам потрібна зернова угода, вона вже працює  і багато зерна вже  вдалося  експортувати. Але якби ми це зерно не експортували  в такому вигляді, а переробляли тут, всередині країни в борошно, в корми для  тварин, в біоетанол, то у нас не було б потреби вивозити 35-40  мільйонів тонн  зернових. В нас була б потреба вивезти 5 мільйонів тонн переробленої продукції. Крім того, процес переробки зерна з доданою вартістю створює робочі місця. Це побудовані підприємства, де працюють люди, отримують  зарплату, сплачують податки. Це здоровий глузд. Аналогічно і з іншими видами сировини. Це буде, на мою думку, центральна ідея економічного післявоєнного відновлення, готуватися до якого ми повинні  вже зараз. Незабаром ми оголосимо про перші кроки в цьому напрямку».  

Тетяна Самойлова