Як змінився психологічний стан українців після вторгнення рф: опитування

Як змінився психологічний стан українців після вторгнення рф: опитування

Соціологи виявили позитивну динаміку у тих, хто має роботу і не обмежує себе. Загалом українці навчилися адаптуватися до умов війни, але значних змін до кращого це не призвело. 

Дослідження провела соціологічна група «Рейтинг» серед населення України віком від 18 років на територіях, які не є окупованими і де присутній мобільний зв’язок. Тезисно про головне - в матеріалі Інформатор Гроші. 

Соціально-економічне становище

Кількість переселенців не зменшується. Дедалі більше людей зі східних та південних регіонів вимушені залишити свою домівку, і менше - з центральних. 

87% опитуваних мають намір повернутися додому. З цієї кількості 48% зроблять це після завершення війни, 24% трохи почекають, 15% повернуться найближчим часом, а 8% не хочуть взагалі повертатися додому. Слід відзначити, що у своїх намірах негайно повертатися люди стали більш поміркованими у порівняні з квітнем - їхня кількість зменшується. 

Третина опитаних людей досі не працюють. Переважно це наймолодші та найстарші, жінки, мешканці  сходу та півдня країни. До роботи повернулися 35% з тих, хто працював до війни. 18% працюють дистанційно. 7% знайшли нову роботу. 

Життєстійкість

3,8 з 5 - саме такий показник життєстійкості демонструють українці на четвертому місяці війни. Він складається з двох частин - психологічної стійкості та підтримки фізичного здоров’я. Вони суттєво не змінилися, але трохи знизилися у порівнянні з квітнем. 

Як зберегти психологічну стійкість? Високий рівень забезпечують:

  • цікавість до того, що відбувається навколо - 4,4
  • нормальне харчування - 4,2
  • плани на майбутнє - 4,2
  • впевненість у своїх рішеннях - 4
  • відсутність жалю про минуле - 4. 

Однак українці потерпають від втоми та нестачі повноцінного сну. Таких проблем не мають лише 36% та 44% опитуваних. Автори дослідження зазначають, що вищий рівень життєстійкості спостерігається у:

  • чоловіків
  • молодших респондентів
  • тих, хто працює повноцінно (або частково)
  • тих, хто має родичів, які сьогодні воюють. Можливо, це пояснюється підвищеним відчуттям відповідальності

Також соціологи звертають увагу, що найгірша ситуація із життєстійкістю у мешканців сходу країни, де сьогодні основна лінія фронту, найбільше руйнувань та смертей. Незважаючи на погіршення показників з квітня, маємо надію, що влітку вони покращаться. «Довжина дня та сонячна активність зазвичай позитивно впливають на настрій та самопочуття. Найбільше негативних змін відбулося із цікавістю до життя навколо та харчуванням, проблемами з планами на майбутнє, шкодуванням про минуле», - йдеться у дослідженні. 

Психологічне виснаження

За 2 роки (з березня 2020 року по червень 2022) в динаміці емоційного напруження коливань не було. Пік спостерігався на початку квітня 2022 року (3,5), але потім він зменшився до 2,9 - показник довоєнного життя. Можливо, це пов’язано з адаптацією до війни і визначеністю. 

У спокійному та дуже спокійному стані знаходяться 24% українців. У напруженому та дуже напруженому – 39%. Напруженість зростає з віком. Вона притаманна жінкам. Автори пов’язують це з «вищою чутливістю та необхідністю піклуватися не лише про себе, а про дітей”. Також стрес відчувають люди, які вважають, що під час війни треба себе обмежити. 

Психологічне виснаження у українців залишається незмінним з квітня до червня 2022 року. Але рівень довіри знизився. Побільшало й тих, хто вважає, що з ним станеться щось погане. ЦЕ не дивно на фоні постійних новин про руйнування і смерті. 

Найбільш схильні до цього жінки, мешканці зі сходу, ті, хто схильний до самообмеження, не працює або на пенсії. Психологічне виснаження часто є наслідком сумного настрою та недовірою до людей. Проте українці рятуються тим, що можуть покластися на себе та не відчувають себе «мертвими» всередині. 

Психологічна адаптація 

Серед респондентів викоремили дві групи людей, які мали і не мали успіху в адаптації до умов війни. І сформулювали своєрідний чек-лист. Адаптовані:

  • мають високу життєстійкість
  • не обмежують себе в задоволенні
  • мають низьке емоційне напруження та психологічне виснаження
  • використовують більш адаптивні стратегії для подолання стресових станів. 

Життя під час війни

Незважаючи на численні поради психологів не переживати «синдром вцілілого», 59% вважають, що слід обмежити себе в розвагах та покупках. Менш схильна до цього молодь і люди, які працюють повноцінно чи частково. Вони вважають, що їх фронт- економічний (сплата податків або допомога армії). Найбільше до заборон схильна старша вікова група (51+), особливо щодо купівлі дорогих продуктів, одягу та відвідувань ресторанів і кафе.

Прийнятним є ходити в спортзал (84%); відвідувати салони краси (67%), святкувати власний день народження (62%). Менш прийнятними є дозвілля на природі (смажити шашлики) – 42%, ходити в ресторани та кафе (37%) та купувати дорогі продукти, одяг (36%).

Щодо макрорегіональних відмінностей: мешканці заходу частіше вважають неприйнятним святкування власного дня народження та купівлю дорогих продуктів та одягу.

Також дещо менше схильні себе обмежувати ті, хто мають родичів, які воюють. Можливо це пов’язано з тим, що вони менше відчувають провину, оскільки хтось з близьких вже «сплачує» за їх мирне життя. 

Раніше ми писали про те, як відрізнити новини від пропаганди.

Софія Єлагіна

Ми використовуємо файли cookie, щоб забезпечити належну роботу сайту, а вміст та реклама відповідали Вашим інтересам.