Як відрізнити пропаганду від реальних новин: поради експерта

Як відрізнити пропаганду від реальних новин: поради експерта

Фейки та маніпуляції - це те, до чого звикло російське суспільство. Шкода, що інколи жертвами інформаційної війни стають й громадяни України. 

Щоб цьому запобігти, спеціаліст з медіаграмотності Сергій Черпаков розповів про маркери, за якими можна відрізнити пропаганду від реальних новин. Детальніше про це - в Інформатор Гроші

Існує кілька видів маніпуляцій свідомістю в інформаційному полі. Найпоширеніший прийом - фейки та дезінформація. Дезінформація – це коли береться існуючий факт і перекручується у тому контексті, який необхідний пропагандисту. Це спостерігається у російських пропагандистів. Вони намагаються просувати свої наративи і ту думку, яку їм потрібно закласти у свідомості наших громадян.

Найголовніший маркер – це джерело інформації, яке розміщує новину. Зараз багато хто слухає блогерів - як в нашій країні, так і в їхній. І вважають, що їхню думку якоюсь мірою можна довіряти. Спеціаліст спробував розвіяти цей міф.

“Всі новинні ресурси та блогери з російського боку не можуть говорити правду, оскільки ми бачимо інформаційну блокаду, яка є в росії. Альтернативні ЗМІ просто закриті. Соціальні мережі у них заблоковано. Все тому, що альтернативна думка дозволить громадянам формувати свою думку. Щоб цього не було, всі наративи та інформаційне поле заповнено пропагандистською інформацією”, - сказав Сергій Черпаков.

Він відзначив, що всі блогери, які нам здаються справжніми, яскравими, зі своєю думкою і непідвладні кремлівським ЗМІ - таких блогерів зараз практично не існує. Усі вони фільтруються та проходять відбір. Вся інформація, яку вони намагаються донести громадянам, вже відфільтрована спецслужбами чи подана з використанням тих наративів, які вони просувають. 

Другий маркер – звідки прийшла інформація. Часто її розповсюджують в соцмережах, і перевірити складніше. Окрім того, друзі або колеги можуть її перепостили, і ми починаємо вірити в цю інформацію. Тут потрібно - якщо можливо - перевірити, звідки вона пішла. Як правило, така інформація розміщується на джерелах, яким довіряти не можна - наприклад, ЗМІ низької якості. Експерт порадив ставити собі кілька запитань:

  • чому я читаю та вірю цій інформації
  • чи підтверджується моя думка фактами
  • чи можу я перевірити цю інформацію через альтернативні джерела чи інші ресурси.

Потрібно розуміти, що інформація завжди подається в одному ключі. Відповідно, має бути друге джерело, яке дозволяє цю інформацію перевірити та сформувати свою думку. Наступне питання – хто чи що вплинуло на формування власної думки.

Сергій нагадав, що до війни була статистика про те, що люди не дуже довіряють ЗМІ, але більше – лідерам думок. В Україні достатньо таких лідерів, у яких є і свої ресурси новин, і сторінки в соцмережах - там інформація надається з меншою фільтрацією, як для ЗМІ, тобто більше фактів. Плюс – працює Центр протидії дезінформації, який дуже оперативно реагує на всі вкидання та фейки – спростовують чи підтверджують їх.

Тому має бути як мінімум два джерела для того, щоб перевірити інформацію. На темі війни “хайпиться” дуже багато блогерів, “лідерів думок” та політиків, які до військових питань взагалі не мають жодного стосунку.

Кожен намагається висловити свою думку і прокоментувати ситуацію, тим самим збиваючи людей з пантелику і вносячи свою особисту думку, тим самим дезінформують її. Кожен блогер має свій напрямок, у якому він спеціаліст. Кожен може висловлювати свою думку, але не брати за основу. 

За словами медіаексперта, в російських каналах достовірну інформацію перекручують. Він порадив обрати українських блогерів та журналістів, яким можна довіряти. 

А хто з українських політиків найбільше бреше і маніпулює інформацією - читайте результати дослідження тут.

Софія Єлагіна

Ми використовуємо файли cookie, щоб забезпечити належну роботу сайту, а вміст та реклама відповідали Вашим інтересам.