Київська влада готується розслідувати масову загибель тварин в притулку Бородянки

За даними руху Uanimals, з 485 мешканців притулку живими залишилися 263. Все це сталося під час окупації Бородянки та подальшої евакуації - через знесилення тварин. Врятувати їх намагалися українські та міжнародні волонтери. Чи могло б керівництво притулку змінити ситуацію?

Питання залишиться відкритим і наприкінці статті, адже в справі тільки починають розбиратися. Юридичний власник притулку - Київська державна адміністрація - планує створити тимчасову комісію. Вона має встановити обставини загибелі тварин та перевірити роботу посадових осіб, які відповідають за них. А Інформатор Гроші нагадає передісторію цього. 

Для довідки: муніципальний притулок відкрили в 2003 році. Він входить до структури Київської міської лікарні ветеринарної медицини. Наразі діяльність притулку офіційно припинено (дані YouControl). 

Через постійні обстріли в Бородянці до притулку важко було дістатися. Зоозахисники просили про “зелені коридори”. Вперше потрапити до притулку вдалося лише 1 квітня, і наступного дня волонтери терміново розпочали евакуацію собак. Вже 6 квітня вони залишили притулок пустим. Хворих мешканців притулку направили до клінік. Решті тимчасовий прихисток запропонував “Київський іподром”. На жаль, 6 собак померло в дорозі та в лікарнях. 

За словами засновниці ГО “Хвостатий четвер” Асти Квітницької, тварин рятували виключно за волонтерські кошти. Слова в.о. директора Київської міської лікарні ветеринарної медицини Наталії Мазур щодо її відвідування притулку 2 квітня Аста заперечує і каже, що її там не було. Згодом, коли тварини вже перебували у відносній безпеці, негативна реакція з боку волонтерів та небайдужих по відношенню до керівництва притулку посилилася. “Ми в курсі про ситуацію в Бородянці як і з новин, так і бачили, що відбувалося на власні очі. Нікого до притулку з керівництва та співробітників під час окупації Бородянки – ми не посилали. Ми тільки ставимо питання – чому до окупації міста, не було вжито жодних заходів?  Не дивлячись на пропозиції допомоги. Наші волонтери зверталися не раз до директора притулку Лісновського І.Б. З питаннями про подальші дії з евакуації тварин, але він не мав жодних вказівок від вищого керівництва. Зверталися до директора КП КМЛВМ Наталі Мазур із пропозиціями щодо допомоги з евакуації. Але в неї все було під контролем! Але що ж тоді було під контролем? І чому до тих пір, поки волонтери не стали бити тривогу, то жодного слова про притулок керівництвом не було написано?”, - такі питання опублікувала на сторінці в Facebook Аста Квітницька.

А це коментар організації UAnimals: “Притулок постраждав від війни, проте тварини загинули не від обстрілів та бомбардувань. Вони загинули страшною смертю без їжі і води, закриті в своїх клітках. Директорка КП "Київська міська лікарня ветеринарної медицини", до якої належить притулок, Наталія Мазур на початку березня покинула собак напризволяще — закритими у вольєрах. Людина, яка мала б піклуватися про кожного чотирилапого в притулку — залишила їх помирати в муках, цинічно  розпускаючи неправдиві чутки, буцімто бере участь в порятунку тварин”. Учасники організації також заявили, що готують звернення до поліції. 

Потім активісти перейшли до дій. Зокрема, волонтерський рух “Зоопатруль Київ” опублікував звернення до Віталія Кличка з проханням відсторонити від виконання обов’язків директора Київської міської лікарні ветеринарної медицини Наталію Мазур та призначити на цю посаду Терещенко Ірину Аркадіївну. Серед тих, хто виступив проти Мазур, є й інші зоозахисні організації - UAnimals, “Асоціація зоозахисних організацій України”, Гостомельский приют для животных и т.д. 

Окрім того, в соцмережах активно поширювався допис з проханням не відкривати на старому місці новий притулок. 

Позиція Наталії Мазур

В.о. директора Київської ветеринарної клініки не полишала країну і нікуди не зникала. В Facebook вона пояснила, що з першого дня обговорювали евакуацію і шукали можливості для порятунку тварин. Зверталися до Ірини Верещук з проханням організувати “зелений коридор” та до волонтерів - забрати собак. Також Мазур повідомляє, що 28 лютого, 1 і 2 березня співробітники притулку приходили туди, ризикуючи власним життям, і годували тварин. Потім через окупацію та бойові дії це не було можливим. За словами Наталії, потрапити в Бородянку після цього вдалося лише 2 квітня на 20 хвилин. Тоді ж “було досягнуто домовленості з волонтерами (а саме -  Мариною Будько), що вони взяли на себе зобов'язання вивезти 226 тварин за кордон”. 

Цікаво, що волонтерка з такими ж прізвищем та ім’ям на своїй сторінці також обурюється поведінкою керівництва притулку. 

Щоправда, свідчення про кількість собак Мазур відрізняються від того, що повідомляли зоозахисники.

“До моменту військового вторгнення, станом на 23.02 у притулку перебувало 425 тварин, з них — 120 загинули, 27 волонтери одразу доставили до лікарень, 52 втекли та частина з них знайшли прихисток у жителів міста, 226 вижили”, - написала в.о. директора Київської ветеринарної клініки.

Ще одним спірним питанням виявилися зачинені клітки, в яких померла частина мешканців притулку. Саме цей крок найбільше обурив волонтерів. Вони вважають, що тварини могли знайти порятунок і самостійно, але були позбавлені такої можливості. Але за думкою Наталії Мазур, тварини могли загинути під обстрілами чи на розтяжках, стати агресивними та харчуватися від відчаю тілами померлих людей. 

“Навіть, якби тварин і вдалося випустити, вони могли би фізично не помітити заміновані стежки і загинути на  снарядах або зазнати від обстрілів. І найголовніше — голодні, налякані тварини становлять загрозу для людей та навколишнього середовища. На жаль, тіла померлих громадян та окупантів, які тижнями знаходяться на вулицях міст, стають їжею для собак, оскільки ті не мають іншого виходу. Це призводить до здичавіння, агресії та погіршення санітарно-екологічної ситуації. Через сукупність кожного з цих аргументів нам довелося прийняти болюче рішення залишити собак у вольєрах та не полишати надій домовитися про гуманітарні коридори”, - пише вона.  

В середині квітня Наталія починає активно займається тимчасовим прихистком тварин на 16 павільйоні ВДНГ.  Вона планувала поновити роботу. Але щодо “персональної місії”, то Наталія бачить свою активну діяльність в створенні безпекових механізмів для евакуації тварин на державному рівні - не без підтримки та об’єднання волонтерів та громадськості. 

Чи вдастся їй досягти результату в цьому, попри рівень недовіри з боку активістів та їхніх прибічників і яким буде рішення Київської міської ради - побачимо. 

Софія Єлагіна