«Те, що ми бачимо зараз – це повна темрява». Кандидати в президенти мають здати тест на відповідальність за Україну

Фінал виборчої кампанії звів до абсурду ідеї державотворення, перетворивши перегони у змагання з приниження конкурента. За таких умов переможець приречений конфліктувати та має великі ризики достроково піти з посади Глави держави. Майбутній лідер, який усвідомлює відповідальність за Україну, має бути готовим до такого розвитку подій. Його партія має перемагати на парламентських виборах та набирати політичну вагу для висунення за три роки свого кандидата в Президенти.   

Вибір між двома кризами

Хто б не переміг 21 квітня – Зеленський чи Порошенко, він не зможе вберегти країну від внутрішнього конфлікту. Примітивна передвиборча риторика: вибір між емоціями страху перед російським реваншом та вірою у можливість перенесення героя телевізійного серіалу у реальне життя не містить пропозиції подальшого розвитку держави. Те, що ми бачимо зараз – це повна темрява – здача аналізів, ходіння на стадіон, намагання створити конкуренту образ неадекватної людини… Це треба зупинити!

Запит 80% суспільства на зміни, який ми побачили за результатами першого туру президентських виборів 31 березня, це категорична незгода людей з бізнесовим підходом Петра Порошенка до управляння державою. Приклад Сполучних Штатів, де президент Дональд Трамп також підійшов до виконання своїх обов’язків як бізнесмен, спровокувала глибоку політичну кризу. Якщо Петро Порошенко наступні п’ять років буде залишатися бізнесменом у політиці, він буде мати не менш серйозні проблеми.

Ще більша політична криза очікує країну у разі обрання Володимира Зеленського. Попри високу підтримку в суспільстві, він не має ані політичного досвіду, ані досвіду управління державною. Талановитий актор, успішний менеджер в галузі шоу бізнесу, Зеленський не знає як відповідати на сучасні виклики в міжнародній політиці, гібридну агресію, економічні та соціальні проблеми. У нього немає професійної команди, на яку майбутній Глава держави міг би спиратися у парламенті та в Уряді. Бізнес-партнери олігарха-втікача Ігоря Коломойського у цій якості тільки загострять протистояння. А високі очікування суспільства швидко можуть змінитися на ненависть та несприйняття.

Змушені домовлятися

Наше невміння об’єднувати не раз нас знищувало! І ось ми знову тут! Глибоко переконаний у тому, що заради збереження держави Україна Порошенко та Зеленський мають припинити принижувати один одного. Вибори покажуть, хто з них перший, а хто другий. Але думати про спільну команду їм необхідно вже зараз. Треба визнати, що у питаннях зовнішньої політики Петро Порошенко сьогодні найкращий. З ним маємо продовжити рух до Європи, а не повертатися на схід.

В ті сфери, де попередні п’ять років займалися тільки бізнесом, необхідно привести нову команду. Нехай за неї відповідає Зеленський. Такий компроміс не буде довгим, максимум три роки. За цей час давайте творити нову політичну силу, можливо не одну.

Час нових лідерів

Попередні п’ять років довели, що велика політика це не місце для бізнесу. Це також не майданчик, на якому змагаються хто краще зіграє, як у кіно, роль Президента. Головне тут відповідальність за Україну та нова якість політики, яка спирається на моральні та духовні цінності.

На відміну від інших, Святослав Вакарчук довів, що він шукає правильні рішення, а не намагається погратися у вибори. Він відчуває відповідальність за свої подальші кроки. Розуміє, без тих, хто буде втілювати його програму, хто буде працювати в команді, не можна претендувати на перші посади у державі. Тому він не пішов на ці вибори, а думає про створення партії. Я вважаю, що така партія через три роки може набрати необхідну політичну вагу для висунення Святослава Вакарчука в Президенти України.

Нову політичну силу вже восени цього року має привести в парламент Ігор Смешко. Це може бути перший крок для створення справжньої політичної партії. Зараз Смешко показав, що може об’єднати багато думаючих людей, які здатні брати участь у творенні держави.

Наступні три роки країні необхідно повернути якість політичної конкуренції, де ідеї переважають емоції, а зміст важливіше за форму. Це буде час творення нових політичних партій та лідерів, здатних залучити якісний кадровий потенціал, що сьогодні свідомо не хоче брати участь у політичних процесах. Двигунами цього руху і могли б стати Ігор Смешко та Святослав Вакарчук. Припускаю, саме вони можуть взяти на себе відповідальність за майбутнє України.

Народний депутат України,

Матвієнко Анатолій Сергійович